Лінська   Василина   Трохимівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Лінська Василина Трохимівна народилася на Житомирщині  8 квітня 1940 року. Там же отримала середню освіту, пізніше закінчила Стрийське технічне училище, Львівський Ордена Леніна політехнічний інститут.

       В м. Орджонікідзе приїхала в 1964 році. Працювала електромонтером, інженером лабораторії наукової  організації праці і виробництва Чкалівського гірничо-збагачувального комбінату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         В 1967 році комсомольці міста обрали її секретарем МКЛКСМ України.

         В 1971 році була призначена завідуючою кабінетом політичної освіти  ОГЗК. 

         В 1980 році була призначена заступником директора ТУ-4 (нині ОПТУ) з навчально-виховної роботи. Працюючи на цій посаді виявила високу фахову підготовку та педагогічну майстерність. Досвід її роботи з молоддю був оцінений Дніпропетровським обласним управлінням профтехосвіти та Всесоюзним Ленінградським інститутом перепідготовки працівників профтехосвіти. За період її роботи на цій посаді училище неодноразово отримувало високі звання: «Краще училище чорної металургії СРСР», «Училище високої культури і побуту», «Училище – дипломант ВДНГ», двічі отримувало перехідний прапор ВЦРПС та кубки – ЦК ЛКСМУ і  ЦК ВЛКСМ, кубок заслуженого металурга України Л.Горбаня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Василина Трохимівна постійно працювала над новими методами інтенсифікації навчально-виховного процесу, намагалася впроваджувати все те нове,  що з’являлося  в той час в педагогіці і освіті, підтримувала тісний зв’язок з  Ленінградським, Київським  та Донецьким центрами перепідготовки кадрів ПТО.

         Володіє особливим талантом педагога,  вміє пробудити в молоді прагнення  до знань, до набуття умінь та навичок. За період роботи в ТУ-4  зарекомендувала себе мудрим педагогом і наставником.  Вона є ініціатором створення в училищі Музею Бойової Слави.

         В 1999 році їй було присвоєно звання «Відмінник освіти», а в 2000 році вона стала лауреатом обласної педагогічної премії і отримала диплом облдержадміністрації.

         До особистих  якостей слід віднести  вимогливість до себе і інших, порядність, організаторський хист, витончений розум, ідейність, високий професіоналізм. До цього слід додати  велику людяність, сердечність.

         Зараз В.Т.Лінська – депутат облради, радник міського голови, член партбюро КПУ міста, керівник міського гуртка «Пошук» (робота з ветеранами).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         За значний особистий внесок у вирішенні соціальних проблем, розвиток професійної освіти, виховання дітей та молоді, роботу серед жінок міста, формування та збереження кращих традицій міста, міська рада, за клопотанням жителів міста, в 2004 році Лінській В.Т. присвоїла звання «Почесний громадянин міста». В 2005 році була нагороджена Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України і нагрудним знаком «За особливі заслуги перед українським народом», в цьому ж році була нагороджена дипломом і нагрудним знаком «За вагомий внесок у розвиток професійно-технічної освіти», нагороджена медаллю «Ветеран праці», має звання «Відмінник освіти», нагороджена ювілейною медаллю до 100-річчя з дня  народження  В.І.Леніна.

         Трудовий стаж В.Т.Лінської – 53 роки,  із них 25 років віддані роботі в училищі. Пройшла шлях від викладача – сумісника  до заступника директора з навчально-виховної роботи (на цій посаді пропрацювала 22 роки).