Афганістан болить в моїй душі…
- dptnz-optu
- 23 февр. 2017 г.
- 1 мин. чтения
17 лютого в актовій залі училища відбулася зустріч з колишніми випускниками училища, які виконуючи інтернаціональний обов’язок несли службу в Афганістані – Грінером Олександром Артуровичем та Погребицьким Ігорем Володимировичем.
Відвідати захід і поспілкуватися з молоддю, пригорнутися до берізки, яка посаджена в пам’ять про сина та покласти квіти до меморіального комплексу училища прийшла мама загиблого героя Мамедова Григорія Мамедова Тамара Петрівна. Захід було організовано та проведено членами учнівського самоврядування навчальної групи № 532 ( класний керівник Годований С.С, майстер Черних Л.В.). Присутні на заході переглянули хроніку афганської війни. Ведучі заходу Алексенко Артур, Дучев Василь, Опольський Роман та Руденко Дмитро зачитали уривки з листів загиблих воїнів.
З болем у серці згадували загиблих воїнів, вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.
Частим гостем училища був і колишній випускник – афганець Сергій Костецький. Він приходив на святкові училищні заходи, уроки-зустрічі. У своїх розповідях згадував своїх побратимів, з якими навчався в нашому училищі. Але нещодавно його життя трагічно обірвалося. Це був активний громадянин міста, своєї країни, очолював організацію афганців міста, був організатором міського фестивалю афганської пісні, сам складав вірші, грав на гітарі. В пам'ять про Сергія учні переглянули відеоролик « Танкісти».
Зубенко Н.М. разом з членами гурта «Юний екскурсовод» вітала гостей в музеї училища, де їх увазі була представлена експозиція «Відлуння Афганістану».
Дерій З.В. разом з волонтерами училища Галявієвою Ольгою, Алексенко Артуром, Дучевим Василем, та Стоволос Іриною провели поважних гостей до меморіалу, який знаходиться на подвір’ї навчального закладу.
Грінер О.А. та Погребицький І.В. поклали квіти своїм друзям, яких забрала війна.
Юні волонтери в цей день відвідали Отінову Анастасію Антонівну - маму загиблого Отінова Володимира. Анастасія Антонівна розповіла про долю свого сина та показала його нагороди, які вона свято зберігає як пам'ять. Історія жива.
