День української писемності та мови

День української писемності та мови – державне свято. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова.

Народна мудрість стверджує, що без рідної мови не може повноцінно існувати жодна людина. Рідна мова дорога їй, як саме життя.

Незважаючи на складні випробовування, наша мова вистояла і зміцніла.

У День української писемності та мови за традицією:

- покладають квіти до пам'ятника Несторові Літописцю;

- відзначають найкращих популяризаторів українського слова;

- заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;

- стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика;

- в бібліотеках презентують книжкові виставки до свята.

Тож, пропонуємо Вашій увазі віртуальну виставку літератури з нагоди Дня української писемності та мови «Словники – скарбниця українського слова».

Універсальний довідник. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. - Видання третє, виправлене й доповнене. - Х. : Видавничий дім "Школа", 2006. - 496 с.

Довідник є найновішим і найповнішим функціональним виданням такого роду. Розгляд змін у правописі, що сталися, відбуваються або очікуються, супроводжується науковим обґрунтуванням і коротким історичним коментарем.

У довіднику подано різні граматичні теми, лексичні узгодження, уживання літери ґ як у загальних, так і у власних назвах; наведено паралельні форми вживання фразеологізмів, сталих виразів з огляду на їх російські аналоги. Доречними є додатки: нормативні скорочення, імена по батькові, словнички типових мовних зворотів тощо.

Довідник розраховано на всіх, не байдужих до своєї грамотності.

Береза Т., Зубрицька І., Зелений Ю. Мова - не калька: патріотичний словник гарної української мови: Говорімо гарно!

Львів: 2014. – 563 с.

Сучасний словник гарної української мови «Говорімо гарно!» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному (буденному) словниковому запасу сучасних українців. У Словнику опрацьовано понад 20 000 найбільш проблемних слів та висловів украй потрібних для збагачення мовної культури кожного українця.

Призначений для найширшого кола шанувальників української мови: викладачів, студентів, учнів і вчителів, урядовців, ділових людей, учених, письменників, перекладачів, журналістів, працівників редакцій і видавництв тощо, одне слово, для всіх, кому небайдужа доля рідної мови, культури й словесності.

Кондратюк Т.М. (упор.) Словник сучасного українського сленгу

Харків: Фоліо, 2006. — 350 с

«Словник сучасного українського сленгу» містить понад 5 тисяч слів і словосполучень, узятих з живої мовної стихії, що широко вживаються представниками різних вікових, професійних, соціальних прошарків в останні десятиліття. При створенні словника було використано лексичний матеріал творів відомих українських письменників Ю. Покальчука, Л. Дереша, С. Жадана, Ю. Андруховича, О. Забужко та ін.

Вакарюк Л.О., Панцьо С. Є. Український словотвір у термінах. Словник-довідник

Тернопіль: Джура, 2007. — 260 с.

У словнику-довіднику представлено у максимально повному обсязі терміносистему одного з рівнів української мови — словотвору. Реєстр охоплює як найуживаніші, так і новаторські терміни сучасного мовознавства, які добиралися із найбільш авторитетних словникових видань та наукових праць з проблем дериватології. Пропонований словник охоплює близько 1500 реєстрових одиниць. У словнику-довіднику подаються як структурні варіанти багатослівних термінів, так і синонімічні терміни. Дефінітивна частина включає авторське тлумачення термінів, а також цитування визначень з використаних джерел. Окрім того, словникова стаття супроводжується обов'язковим ілюстративним матеріалом і короткою етимологічною довідкою. Заслуговує на увагу той факт, що в словнику репрезентовано і нові терміни, які з'явилися в мові останнім часом. Такий підхід до укладання словника дозволяє продемонструвати все багатство та розмаїття терміносистеми українського словотвору, а також рівень розвитку словотвірної науки на сучасному етапі.

Довідник орієнтований на студентів філологічних факультетів, аспірантів, викладачів, учителів-словесників загальноосвітніх шкіл, коледжів, усіх, кого цікавить дериватологія.

Ганич Д.І., Олійник І.С. Російсько-український, українсько-російський словник

Київ: А.С.К, 1998. — 560 с.

Словник містить понад 30 000 слів, як російських з перекладом на українську мову, так і українських з перекладом на російську мову.

Нове видання складене з урахуванням змін в українському алфавіті - із внесенням літери Ґ.

Словник розрахований на учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, студентів ВНЗ, а також усіх, хто хоче поглибити свої знання з української та російської мов.

Словник розрахований на учнів старших класів, студентів і всіх, хто вдосконалює свої знання з російської та української мов.

Городенська К. Граматичний словник української мови: сполучники

Херсон: Видавництво Херсонського державного університету, 2007. — 337 с.

У словнику вичерпно подано формально-синтаксичні та семантико-синтаксичні функції сполучників української мови, визначено їхні позиції у складному й простому ускладненому реченнях, указано на походження та спосіб вживання сполучників. Багатий ілюстративний матеріал дібрано з різностильових текстів - фольклору, художньої літератури, наукового й офіційно-ділового стилів, публіцистики тощо, на основі якого встановлено характерність граматичних функцій для кожного сполучника.

Для викладачів та студентів університетів, учителів і учнів та шанувальників рідного слова.

Грінченко Б.Д. Словарь української мови. Т. 1 (А - Н), Т.2 (О-Я)

Ельзнердрук/Берлін: Видавництво "Українське слово", 1924. - 1109 с.

Надруковано по редакції 1907—1909 Київ: Редакція журнала «Кіевская Старина»

Унікальний словник, який укладався протягом сорока шести років. Матеріали почали збирати співробітники журналу "Основа" з 1861 року, сорок років матеріали накопичувалися, а опрацював їх Гринченко Б. Д.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка становить зведення праці багатьох кореспондентів журналу «Киевская старина», кваліфікований добір матеріалів з творів художньої літератури та численних фольклорних джерел з частковим використанням попередніх словників такого ж типу і з значним доповненням записами діалектного і фольклорного матеріалу, зробленими самим редактором Словника. У редакторській передмові Б.Д.Грінченко подає огляд попередніх лексикографічних праць на Україні і докладно висвітлює історію збирання, систематизації і редагування матеріалів цього Словника. Словнику Б.Д.Грінченка, як відомо, була присуджена Російською Академією наук друга премія М.І.Костомарова «за лучший малорусский словарь».

Академік О.О.Шахматов у своєму розгорненому відзиві для визначення названої премії, вказуючи на такі недоліки Словника, як нерівномірне опрацювання словникового матеріалу окремих українських говорів, недосить повне використання названих у Словнику джерел, неповне охоплення української літератури до 1870 р. (межа, визначена редакцією «Киевской старины»), відсутність систематичного використання попередніх словникових праць, окремі випадки недостатнього розмежування різних значень слова і омонімів, та на деякі інші дрібніші недоліки, — цілком законно відзначає широту і глибину охоплення Словником живої мови українського народу багатство поданого матеріалу з майже завжди точною його документацією, здебільшого точну передачу значень слів та різних їх відтінків.

Другий том Грінченко Б.Д. Словарь української мови. Т. 2 (О - Я)

Білецький-Носенко П.П. Словник української мови

Цілуйко К. К. (ред.) — Київ: Наукова думка, 1966. — 422 с.

АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні.

Підготував до видання В. В. Німчук.

Перший великий словник українскої мови. Налічує близько 20 000 статей. Це диференційний українско-російский словник: у реєстрі подано тільки ті елементи, що лексично, фонетично, дериваційно й семантично відмінні в обох мовах. Широко наводяться фразеологізми, приказки, прислів'я, живомовні фрази, іноді подаються етимологічні відомості, зіставлення з іншими мовами. Словник укладено впродовж 1838-1843 років на основі власних записів автора українских говірок, насамперед Лівобережжя, історичної Полтавщини, творів тогочасних письменників. Є також слова з давніх пам'яток. До реєстру введено флексії, суфікси (при яких часто даються парадигми змінних слів), префікси. Перед текстом словника вміщено розвідку «О языке малороссийском», що є однією з найперших спроб висвітлення історії українскої літературної мови.

Електронну версію Словника 2010 року підготував Віктор Кубайчук.

Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови

Словник-довідник з культури української мови / укл. Д. Гринчишин, А. Капелюшний, О. Сербенська, З. Терлак. — К.: Знання, 2004. — 367 с.

Культура мови як невід’ємна складова особистості — одна із перших ознак загальної культури людини та суспільства. Вона включає в себе багато понять і вимагає постійної уваги до мовної поведінки особистості. Довідник містить складні випадки слововживання і допоможе читачам засвоїти граматичні норми української мови.

Для викладачів та студентів філологічних факультетів, мовознавців, працівників засобів масової інформації, вчителів, а також усіх, хто хоче підвищити рівень знання української мови.

Гриценко П.Ю. (ред.) Російсько-український словник у чотирьох томах. Том 1. А-Й

Київ: Знання, 2011. — ХХХУШ, 992 с. — (Академічні словники).

Російсько-український словник у чотирьох томах підготовлено науковцями Інституту української мови НАН України. Словник створено на базі багатомільйонної Лексичної картотеки Інституту української мови НАН України. Він відображає зміни, що відбулися у лексичному складі української та російської мов за останні десятиріччя. У Словнику використано найважливіші досягнення лексикографічної теорії та лінгвістичної практики української та інших слов’янських мовознавчих шкіл, враховано сучасні суспільні потреби в оновленні та підготовці якнайповнішого словника. Словник відповідає сучасним правописним нормам і може бути надійним довідником для здійснення перекладу текстів різних стилів і жанрів з російської мови на українську.

Для науковців, перекладачів, учителів, учнів загальноосвітніх шкіл, студентів, журналістів, працівників видавництв, державних установ, ділових людей, широкого кола користувачів.

Куляс П.П. словник найпоширеніших помилок у засобах масової інформації з варіантами їх виправлення

Словник укладено на основі багаторічних спостереженнь за мовою публікацій у пресі, передач телебачення та радіо, усних виступі у Верховній Раді України, під час проведення різноманітних масових заходів. Добір матеріалу здійснено за певною схемою. Опрацьовано близько 1600 характерних помилок.

розрахований на студентів факультетів та відділень філології, журналістики, майбутніх спеціалістів видавничої справи і редагування.

Огієнко Іван. Український стилістичний словник

Вид. 2. — Вінніпег: Волинь, 1978. — 504 с.

Український стилістичний словник — це праця, за яку буде вдячний кожний учень, студент і вчитель української мови; батькам він стане у великій пригоді в ділі збагачення власного знання української мови і в навчанні її своїх дітей. Цей словник — це підручна книжка для вивчення української літературної мови для всіх, хто бажає кращого знання цієї мови, і тим ми цей словник поручаемо.

Український стилістичний словник, як публікація Української книгарні й антикварні у Львові, вперше був виданий в друкарні Наукового Т-ва ім. Шевченка 1924 р. Дане наше видання, — з додатком заголовної сторінки англійською мовою і повним перескладанням передмови й пояснення скорочень, — це його друге видання; воно виходить накладом Т-ва „Волинь" в Вінніпезі.

Огієнко Іван. Словник слів, у літературній мові не вживаних

Нью-Йорк, Науково-Дослідне Товариство Української Термінології, 1973. - 154 с.

Автор вніс до цього словника місцеві слова й форми, які в сучасній літературній мові не вживаються, або вживаються рідко (чужомовний лексичний ряд, передусім з російської та польської мов, архаїзми та галицизми, які не розуміє східноукраїнський читацький загал). В передмові до цієї праці автор зазначив: "Склав я свого Словника для людей доброї волі — для всіх тих, що щиро й відкрито визнають конечну потребу однієї соборної української літературної мови для цілого українського народу. Тому й присвячую його найперше каменярам соборної української літературної мови — усім працівникам українського слова, міцно сподіваючись від них і щирого прийняття цієї праці, і спокійного вияснення її недостач".

Престиж української мови виріс – сьогодні ми, як ніколи, розуміємо її значення, намагаємося досконало оволодіти нею, бо жити в Україні й не знати мови – це неповага до держави, народу й до себе.